Suchergebnisse

Background. One of the priority directions of scientific research in the field of social medicine and health care organization is the analysis and scientific substantiation of the development and implementation of an optimal legal and regulatory framework. This is one of the main conditions for the creation and development of an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System, the formation of a state policy for the development and maintenance of PHC. Purpose: a systematic analysis of the current Ukrainian legal acts, that regulates the PHC provision to the population. Materials and methods. Legislative and regulatory documents, scientific literature, medical statistics were analysed. System approach and system analysis, content analysis, medical-statistical method were used. Results. The analysis of the current legal acts on the PHC provision has shown that over the past decades, the state pay particular attention to the establishment and development of the PHC system, and today there is no systematic, coordinative and consistent in Ukraine approach to this work. It is shown that current legislative and regulatory acts are often not coordinated among themselves, have significant deficiencies. Ukrainian legal system does not have separate (special, profile) laws that would regulate the PHC and palliative nursing provision, the observance of the rights of Palliative Patients (PP) and members of their families, despite the fact that about 1.5-2 million of our compatriots require such care every year. There is a significant need to develop new and improve existing legislative and regulatory documents, in particular, urgently to supplement and improve the Order of the Ministry of Health of Ukraine (MOHU) dated January 21, 2013, No. 41 "On the Organization of Palliative Care in Ukraine", taking into account the tasks and requirements of reforming the health care system in Ukraine, and to provide this order the format of "The Procedure for the Provision of Palliative and Hospice Medical Care to the Population in Ukraine and the List of Medical Counseling for its Provision". It is also necessary to approve the Standards for the Provision of PHC and Palliative Care, including those for children. Adoption of a separate Law regulating the PHC provision in Ukraine, as well as the State Program for the Development of Palliative Care and the Strategy for the Development of Palliative Care in Ukraine until the year 2027. Conclusions. A PHC System is establishing in Ukraine, the functioning of which is regulated by the relevant laws and subordinate normative legal acts. It needs to be improved in terms of coordinating the activities of interested ministries and agencies, detailing certain provisions and unifying terminology. It is advisable to develop and adopt a separate Law regulating the PHC and palliative nursing provision in Ukraine, observance of PPs and their family members rights, taking into account the experience of developed countries. This requires further scientific analysis, justification and drafting of such a Law and the State Program for the Development of Palliative Care in Ukraine. It is necessary to approve by the MOHU Standards for the PHC provision, including for children, in order to improve the PHC quality for PPs of all age groups. Prospects for further research are the implementation of comprehensive medical and social studies aimed at developing and implementing affordable, high-quality and effective, medical-social and economically-optimal PHC and palliative nursing models in Ukraine. ; Актуальность. Одним из приоритетных направлений научных исследований в области социальной медицины и организации здравоохранения является анализ и научное обоснование разработки и внедрения оптимальной нормативно-правовой базы (НПБ). Это является одним из главных условий создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), формирование государственной политики развития и поддержки служб ПХП и паллиативного ухода. Цель: системный анализ действующей НПБ Украины, регламентирующей оказание ПХП населению. Материалы и методы. Анализировали законодательные и нормативно-правовые документы, научная литература, медико-статистические данные. Применяли методы системного подхода и системного анализа, контент-анализ, медико-статистический метод. Результаты. Анализ действующей НПБ по вопросам оказания ПХП показал, что за последние десятилетия государство уделяет определенное внимание созданию и развитию системы ПХП, но сегодня в Украине отсутствует системность, координированность и преемственность этой работы. Показано, что действующие законодательные и нормативно-правовые акты часто не согласованы между собой, имеют существенные недостатки. Выявлено, что украинская НПБ сегодня не имеет отдельных (специальных профильных) законов, регламентирующих оказание ПХП и паллиативного ухода, соблюдение прав паллиативных ппациентов (ПП) и членов их семей, несмотря на то, что в такой помощи ежегодно нуждаются около 1,5-2 млн. наших соотечественников. Доказано, что существует значительная потребность в разработке новых и совершенствовании действующих законодательных и нормативно-правовых документов, в частности необходимо срочно дополнить и усовершенствовать приказ МЗ Украины от 21.01.2013 № 41 «Об организации паллиативной помощи в Украине», в контексте задач и требований реформирования системы здравоохранения в Украине. Предложено усовершенствованный формат этого приказа с названием «Порядок оказания паллиативной и хосписной медицинской помощи населению в Украине и Перечень медицинских показаний для ее оказания». Обосновано необходимость утверждения МЗ Украины стандартов оказания ПХП и паллиативного ухода, в т. ч. детям, и принятие отдельного закона, который бы регламентировал оказание ПХП в Украине, а также Государственной программы развития паллиативной помощи и Стратегии развития паллиативной помощи в Украине на период до 2027 года. Выводы. В Украине создается система оказания ПХП населению, функционирование которой регулируется соответствующими законами и подзаконными нормативно-правовыми актами. Последние требуют усовершенствования в части координации деятельности заинтересованных министерств и ведомств, детализации отдельных положений и унификации терминологии. Целесообразно, учитывая пример развитых стран мира, разработать и принять отдельный закон, который бы регламентировал оказание ПХП и паллиативного ухода в Украине, соблюдение прав ПП и членов их семей. Это требует дальнейшего научного анализа, обоснования и разработки проекта такого закона и Государственной Программы развития паллиативной помощи в Украине. Необходимо утверждение МОЗ Украины стандартов оказания ПХП, в т. ч. для детей, с целью повышения качества ПХП всем возрастным группам населения. Перспективы дальнейших научных исследований заключаются в проведении комплексных медико-социальных исследований с целью разработки и внедрения доступной, качественной и эффективной, медико-социальных и экономически оптимальных моделей ПХД и паллиативного ухода в Украине. ; Актуальність. Одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі соціальної медицини і організації охорони здоров'я є аналіз та наукове обґрунтування розробки і впровадження оптимальної нормативно-правової бази (НПБ). Це є однією з головних умов створення і розвитку доступної, якісної та ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), формування державної політики розвитку і підтримки служб ПХД та паліативного догляду. Мета: системний аналіз чинної НПБ України, що регламентує надання ПХД населенню. Матеріали та методи. Аналізували законодавчі та нормативно-правові документи, наукова література, медико-статистичні дані. Використовували методи системного підходу і системного аналізу, контент-аналізу, медико-статистичний метод. Результати. Аналіз чинної НПБ з питань надання ПХД засвідчив, що впродовж останніх десятиліть держава приділяє певну увагу створенню та розвитку системи ПХД, але сьогодні в Україні відсутня системність, координованість та наступність цієї роботи. Показано, що діючі законодавчі та нормативно-правові акти часто не узгоджені між собою, мають суттєві недоліки. Виявлено, що українська НПБ сьогодні не має окремих (спеціальних, профільних) законів, які б регламентували надання ПХД і паліативного догляду, дотримання прав паліативних пацієнтів (ПП) та членів їх сімей, попри те, що такої допомоги щороку потребують близько 1,5–2 млн наших співвітчизників. Доведено, що існує потреба у розробці нових і удосконаленні чинних законодавчих і нормативно-правових документів, зокрема, наказу МОЗ України від 21.01.2013 № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні», в контексті завдань та вимог реформування системи охорони здоров'я в Україні. Запропоновано удосконалений формат цього наказу під назвою «Порядок надання паліативної і хоспісної медичної допомоги населенню в Україні та Перелік медичних показань для її надання». Обгрунтовано необхідність затвердження МОЗ України стандартів надання ПХД, у т. ч. дітям, та прийняття окремого закону, який би регламентував надання ПХД в Україні, а також Державної Програми розвитку паліативної допомоги і Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на період до 2027 року. Висновки. В Україні створюється система надання ПХД населенню, функціонування якої регулюється відповідними законами та підзаконними нормативно-правовими актами. Останні потребують удосконалення в частині координації діяльності зацікавлених міністерств і відомств, деталізації окремих положень та уніфікації термінології. Доцільно, враховуючи приклад розвинених країн світу, розробити і прийняти окремий закон, який би регламентував надання ПХД і паліативного догляду в Україні, дотримання прав ПП та членів їх сімей. Це потребує подальшого наукового аналізу, обґрунтування та розробки проекту такого закону та Державної Програми розвитку паліативної допомоги в Україні. Необхідно затвердження МОЗ України стандартів надання ПХД, у т. ч. для дітей, з метою підвищення якості ПХД усім віковим групам населення. Перспективи подальших наукових досліджень полягають у проведенні комплексних медико-соціальних досліджень з метою розробки та впровадження доступної, якісної та ефективної, медико-соціальної і економічно оптимальних моделей ПХД і паліативного догляду в Україні.

Baskground. One of the priority directions of scientific research in the field of social medicine and health care is the development and substantiation of the best models for the organization of an affordable, high-quality and efficient PHC System in Ukraine, that requires the formation of a state policy of the PHC support and its implementation with taking into account the best international and national experience, opportunities and conditions of the country. The urgency of the problem and the global need for PHC are growing in connection with the unbridled aging of the population and the spread of severe chronic progressive diseases, including those, a treatment of which is ineffective or hopeless. Purpose: to carry through a medical and social analysis of the current legal framework (CLF) of Ukrainian and some international documents regulating the PHC providing organization, that are the basis for the creation and development of affordable, high-quality and efficient PHC System to the population in Ukraine. Materials and methods. In our analysis Ukrainian and international normative and legal documents, scientific literature were used. The following research methods were applied: system-analytical, comparative content analysis, system approach, generalization and grouping. Results. The legal regulation of the provision of PHC to the population of Ukraine at the state level is carried out by the relevant Laws of Ukraine, decrees of the President of Ukraine, resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine, orders of the Ministry of Health (MOH) of Ukraine and the Ministry of Social Policy of Ukraine. In particular, the Law of Ukraine "On the Basis of the Legislation of Ukraine on Health Care" dated 19.11.1992, No. 2801-XII, for the first time at the legislative level in 2011, palliative care was recognized as a form of medical care, as well as the definition of the term "palliative care" was defined. Provision of PHC to cancer patients and TB patients was foreseen in the relevant Laws of Ukraine, which are not valid today. Currently, only the "National Targeted Social Program for HIV/AIDS Response for 2014-2018" is in force, which was approved by the Law of Ukraine dated 20.10.2014 No.1708-VII, which defined certain tasks related to the organization and access to PHC to people who live with HIV, training the appropriate staff to provide such care. Unfortunately, the tasks defined by these laws were not implemented: the PHC standards to patients in the facilities of palliative and hospice medicine (PCM) of the MOH of Ukraine have not yet been approved, the system of training has not been implemented, etc. Also today, PHC in Ukraine are regulated by a number of departmental regulatory acts, in particular, by Order of the MOH of Ukraine of 21.01.2013 № 41 "On the organization of palliative care in Ukraine", but there is now a significant need to complete and improve this order, taking into account Ukrainian and international development PHC experience, the results of reforming the Health Care System in Ukraine, new WHO documents, Council of Europe, EAPC, ІАНРС. It is important that valid clinical protocols from different nosologies are complemented by sections "PHC" or "Palliative Medical Care and Care at the End of Life", which has both practical and legal significance. Of particular importance is the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine dated January 29, 2016, No. 58 "On Approval of the State Standard of Palliative Care", which regulates the activities of social protection institutions for the provision of PHC to patients in outpatient settings and at home, and other orders. Conclusions. 1. The content-analysis of the current Laws of Ukraine and some documents of WHO, the Council of Europe, ЕАРС, ІАНРС and other authoritative international institutes on the PHC organization allowed us to identify positive trends, in particular, the legislative approval of palliative care in Ukraine as a type of medical care, but only in relation to incurable patients with limited predictive life expectancy, and this fact goes in to a discrepancy with modern international documents. 2. The main shortcomings of the acts regulating the PHC organization delivery in Ukraine are the lack of systematic and coordinated regulatory norms, the uncertainty of the criteria of PPs with different nosologies, the lack of mechanisms for determining the status of PPs, the problems of the organization of the PHC providing for incurable sick in both in-patient and out-patient conditions and at home. 3. The aforecited statements require the urgent development and approval of the Order "About the Procedure for the Providing of Palliative Medical Care to the Population in Ukraine and the List of Medical Indications for Its Delivery" by the MOH of Ukraine, in which mechanisms and coordination of the various levels of medical care providing, standards of palliative care and maintenance of various category of PPs, criteria for the status of PPs definition, etc should be determined. 4. In order to optimize Ukrainian legislation in its part of the PHC providing organization to the population of Ukraine, there is an urgent need for the elaboration and adoption of a Law of Ukraine "About Palliative Care" by Ukrainian Parliament, in which the priorities of state policy, adequate financing of PHC from the State and Regional Budgets and extrabudgetary sources, clearly outline the system of such type of care, determine the state regulation of the provision of PHC, provide a systemicity, continuity and structuring of Ukrainian PHC, help to eliminate inter-departmental barriers on personnel policy issues, provide motivation for specialists in PHC training, PPs and their families with adequate drugs, care facilities, social, psychological and spiritual support etc. 5. An extremely urgent task that will ensure the development of an accessible, high-quality and efficient PHC System is the development and approval of the "State Social Program for the Development of Palliative and Hospice Care in Ukraine" by the Cabinet of Ministers of Ukraine and Parliament of Ukraine. This document will help to realize a right of palliative patients and their families members for appropriate quality of life and its worthful ending. ; Актуальность. Одним из приоритетных направлений научных исследований в области социальной медицины и организации здравоохранения является разработка и обоснование оптимальных моделей организации доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению в Украине, что требует формирования государственной политики поддержки ПХП и внедрение оптимальной нормативно-правовой базы (НПБ), которая учитывает лучший международный и национальный опыт, возможности и условия страны. Глобальная потребность в ПХП будет и дальше возрастать в связи с неуклонным старением населения и распространением тяжелых хронических прогрессирующих заболеваний, в т.ч. в терминальной стадии их развития, лечение которых, направленное на излечение (выздоровление пациента), является неэффективным или бесперспективным. Цель исследования: осуществление медико-социального анализа действующей НПБ Украины и некоторых международных документов, регулирующих организацию оказания ПХП, что является основой для создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы отечественные и международные нормативно-правовые документы, отечественная и зарубежная научная литература и применены следующие методы исследования: системно-аналитический, сравнительный контент-анализ, системного подхода, обобщения и группировки. Результаты. Правовое регулирование оказания ПХП населению Украины на государственном уровне осуществляется Конституцией Украины, соответствующими Законами Украины, указами Президента Украины, постановлениями Кабинета Министров Украины, приказами Министерства здравоохранения (МЗ) Украины и Министерства социальной политики Украины. В частности, в 2011 году Законом Украины «Основы законодательства Украины о здравоохранении» от 19.11.1992 года № 2801-XII впервые на законодательном уровне паллиативная помощь была определена как вид медицинской помощи, а также дано определение понятия «паллиативная помощь». Оказание ПХП онкологическим больным и больным туберкулезом было предусмотрено в соответствующих законах Украины, которые сегодня не действуют. На сегодня действует только «Общегосударственная целевая социальная программа противодействия ВИЧ-инфекции/СПИДа на 2014-2018 годы», которая была утверждена Законом Украины от 20.10.2014 № 1708-VII, в которой определены конкретные задачи по обеспечению организации и доступа к ПХП людям, живущих с ВИЧ, подготовка соответствующих кадров для оказания такой помощи. К сожалению, задачи, которые были определены этими законами не были выполнены: стандарты оказания ПХП больным в условиях учреждений паллиативной и хосписной медицины (ПХМ) МОЗ Украины до сих пор не утвердило, система подготовки кадров не внедрена и т. д. Также сегодня ПХП в Украине регулируется рядом ведомственных нормативно-правовых актов, в частности, приказом МЗ Украины от 21.01.2013 № 41 «Об организации паллиативной помощи в Украине», но сейчас существует значительная потребность дополнить и усовершенствовать этот приказ, учитывая украинский и международный опыт развития ПХП, результаты реформирования системы здравоохранения в Украине, новые документы ВОЗ, Совета Европы, ЕАРС, ІАНРС. Важно, чтобы действующие клинические протоколы по разным нозологиям были дополнены разделами «ПХП» или «Медицинская помощь и уход в конце жизни», что имеет как практическое, так и юридическое значение. Чрезвычайно важным является приказ Министерства социальной политики Украины от 29.01.2016 № 58 «Об утверждении Государственного стандарта паллиативного ухода», регламентирующий деятельность учреждений социальной защиты населения в вопросах предоставления паллиативного ухода пациентам в амбулаторных условиях и на дому, и другие приказы. Выводы. 1. Контент-анализ действующей НПБ Украины и некоторых документов ВОЗ, Совета Европы, ЕАРС, ІАНРС и других авторитетных международных организаций по вопросам организации оказания ПХП населению позволил определить положительные тенденции, в частности законодательное определение в Украине паллиативной помощи как вида медицинской помощи, которая применяется только в отношении инкурабельных больных с ограниченным прогнозом продолжительности жизни, что не соответствует современным международным документам. 2. Основными недостатками законодательных и нормативно-правовых актов, регламентирующих организацию оказания ПХП в Украине, является отсутствие системности и скоординированности регулирующих норм, неопределенность критериев паллиативных пациентов (ПП) с различными нозологиями соответствующими клиническими протоколами, отсутствие механизмов определения статуса ПП, недостаточно решены проблемы организации оказания ПХП инкурабельным больным как в стационарах заведениях ПХМ, так и в амбулаторно-поликлинических условиях и дома, что требует оптимизации нормотворческой деятельно МЗ Украины и скоординированности разрабатываемых нормативно-правовых актов, с действующими постановлениями КМУ, приказами Министерства социальной политики Украины и других органов государственной власти. 3. Указанное выше требует неотложной разработки и утверждения МЗ Украины приказа «О порядке оказания паллиативной медицинской помощи населению в Украине и Переченя медицинских показаний для ее оказания», который определит и обеспечит механизмы и скоординированность различных уровней оказания медицинской помощи, стандартов паллиативного лечения и содержания различных категорий ПП, критерии определения и порядок предоставления статуса ПП, особенности ПП детского и старческого возраста и т. п. 4. С целью оптимизации отечественного законодательства по организации оказания ПХП и паллиативного ухода в Украине есть необходимость в разработке и принятию Верховным Советом Украины отдельного Закона Украины «О паллиативной помощи», который должен определить приоритеты государственной политики, обеспечить адекватное финансирование ПХП и паллиативного ухода из Государственного и региональных бюджетов и внебюджетных источников, четко очертить систему такой помощи, главные аспекты межведомственной координации в этой области, определить порядок государственного регулирования оказания ПХП и основные требования к учреждентям ПХМ, а также обеспечить системность, преемственность и структурированность отечественного законодательства в области ПХП и паллиативного ухода, способствовать устранению межведомственных барьеров, с четким определением юридической, медицинской, социальной составляющей ПХП. 5. Очень актуальной задачей, которая обеспечит развитие доступной, качественной и эффективной системы ПХП, является разработка и утверждение Кабинетом Министров Украины и Верховным Советом Украины «Государственной целевой социальной программы развития паллиативной и хосписной помощи населению в Украине», что позволит реализовать право паллиативных больных и членов их семей на соответствующее качество жизни и достойне его завершение. ; Актуальність. Одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі соціальної медицини і організації охорони здоров'я є розробка та обґрунтування оптимальних моделей організації доступної, якісної та ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) населенню в Україні, що потребує формування державної політики підтримки ПХД та впровадження оптимальної нормативно-правової бази (НПБ), яка враховує кращий міжнародний і національний досвід, можливості та умови країни. Глобальна потреба у ПХД буде і далі зростати у зв'язку з неухильним постарінням населення і поширенням важких хронічних прогресуючих захворювань, у т.ч. у термінальній стадії їх розвитку, лікування яких, що спрямоване на вилікування (одужання пацієнта), є неефективним або безперспективним. Мета дослідження: здійснення медико-соціального аналізу чинної НПБ України і деяких міжнародних документів, які регулюють організацію надання ПХД, що є основою для створення і розвитку доступної, якісної та ефективної системи ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані вітчизняні та міжнародні нормативно-правові документи, вітчизняна та зарубіжна наукова література та застосовані наступні методи дослідження: системно-аналітичний, порівняльний контент-аналіз, системного підходу, узагальнення та групування. Результати. Правове регулювання надання ПХД населенню України на державному рівні здійснюється Конституцією України, відповідними Законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України та Міністерства соціальної політики України. Зокрема, у 2011 р. Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 року № 2801-XII вперше на законодавчому рівні паліативну допомогу було визнано як вид медичної допомоги, а також дано визначення поняття «паліативна допомога». Надання ПХД онкологічним хворим та хворим на туберкульоз було передбачене у відповідних Законах України, які сьогодні не чинні. На сьогодні чинна лише «Загальнодержавна цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки», що була затверджена Законом України від 20.10.2014 № 1708-VII, якою визначені певні завдання щодо забезпечення організації та доступу до ПХД людям, які живуть з ВІЛ, підготовка відповідних кадрів для надання такої допомоги. На жаль, завдання, що були визначені цими законами не були виконані: стандарти надання ПХД хворим в умовах закладів паліативної і хоспісної медицини (ПХМ) МОЗ України досі не затвердило, система підготовки кадрів не впроваджена тощо. Також сьогодні ПХД в Україні регулюється низкою відомчих нормативно-правових актів, зокрема, наказом МОЗ України від 21.01.2013 № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні», але зараз існує значна потреба доповнити і удосконалити цей наказ, враховуючи український і міжнародний досвід розвитку ПХД, результати реформування системи охорони здоров'я в Україні, нові документи ВООЗ, Ради Європи, ЕАРС, ІАНРС. Важливо, щоб чинні клінічні протоколи з різних нозологій були доповнені розділами «ПХД» або «Медична допомога і догляд наприкінці життя», що має як практичне, так і юридичне значення. Надзвичайно важливим є наказ Міністерства соціальної політики України від 29.01.2016 № 58 «Про затвердження Державного стандарту паліативного догляду», який регламентує діяльність закладів соціального захисту населення у питаннях надання паліативного догляду пацієнтам в амбулаторних умовах і вдома, та інші накази. Висновки. 1. Контент-аналіз чинної НПБ України та деяких документів ВООЗ, Ради Європи, ЕАРС, ІАНРС та інших авторитетних міжнародних організацій з питань організації надання ПХД населенню дозволив визначити позитивні тенденції, зокрема законодавче затвердження в Україні паліативної допомоги як виду медичної допомоги, яка застосовується тільки стосовно інкурабельних хворих з обмеженим прогнозом тривалості життя, що має невідповідність з сучасними міжнародними документами. 2. Основними недоліками законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують організацію надання ПХД в Україні, є відсутність системності і координованості регулюючих норм, невизначеність критеріїв паліативних пацієнтів (ПП) з різними нозологіями відповідними клінічними протоколами, відсутність механізмів визначення статусу ПП, недостатньо вирішені проблеми організації надання ПХД інкурабельним хворим як в стаціонарних закладах ПХМ, так і в амбулаторно-поліклінічних умовах та вдома, що потребує оптимізації нормотворчої діяльності МОЗ України і координованості нормативно-правових актів, що розробляються, з чинними постановами КМУ, наказами Міністерства соціальної політики України та інших органів державної влади. 3. Зазначене вище вимагає нагальної розробки та затвердження МОЗ України наказу «Про порядок надання паліативної медичної допомоги населенню в Україні та Перелік медичних показань для її надання», що визначить та забезпечить механізми та скоординованість різних рівнів надання медичної допомоги, стандартів паліативного лікування та утримання різних категорій ПП, критерії визначення та порядок надання статусу ПП, особливості ПП дитячого і старечого віку тощо. 4. З метою оптимізації вітчизняного законодавства щодо організації наданні ПХД та паліативного догляду в Україні є нагальна потреба розробки і прийняття Верховною Радою України окремого Закону України «Про паліативну допомогу», який мав би визначити пріоритети державної політики, забезпечити адекватне фінансування ПХД та паліативного догляду з Державного і регіональних бюджетів та позабюджетних джерел, чітко окреслити систему такої допомоги, головні аспекти міжвідомчої координації у цій галузі, визначити порядок державного регулювання надання ПХД й основні вимоги до закладів ПХМ, а також забезпечити системність, наступність та структурованість вітчизняного законодавства у галузі ПХД та паліативного догляду, сприяти усуненню міжвідомчих бар'єрів, із чітким визначенням юридичної, медичної, соціальної складової ПХД. 5. Надзвичайно актуальним завданням, що забезпечить розвиток доступної, якісної та ефективної системи ПХД, є розробка та затвердження Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України «Державної цільової соціальної програми розвитку паліативної та хоспісної допомоги населенню в Україні», що дозволить реалізувати право паліативних хворих і членів їх родин на належну якість життя і гідне його завершення.

Актуальность. Одним из приоритетных направлений научных исследований в области социальной медицины и организации здравоохранения является анализ и научное обоснование разработки и внедрения оптимальной нормативно-правовой базы (НПБ). Это является одним из главных условий создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), формирование государственной политики развития и поддержки служб ПХП и паллиативного ухода. Цель: системный анализ действующей НПБ Украины, регламентирующей оказание ПХП населению. Материалы и методы. Анализировали законодательные и нормативно-правовые документы, научная литература, медико-статистические данные. Применяли методы системного подхода и системного анализа, контент-анализ, медико-статистический метод. Результаты. Анализ действующей НПБ по вопросам оказания ПХП показал, что за последние десятилетия государство уделяет определенное внимание созданию и развитию системы ПХП, но сегодня в Украине отсутствует системность, координированность и преемственность этой работы. Показано, что действующие законодательные и нормативно-правовые акты часто не согласованы между собой, имеют существенные недостатки. Выявлено, что украинская НПБ сегодня не имеет отдельных (специальных профильных) законов, регламентирующих оказание ПХП и паллиативного ухода, соблюдение прав паллиативных ппациентов (ПП) и членов их семей, несмотря на то, что в такой помощи ежегодно нуждаются около 1,5-2 млн. наших соотечественников. Доказано, что существует значительная потребность в разработке новых и совершенствовании действующих законодательных и нормативно-правовых документов, в частности необходимо срочно дополнить и усовершенствовать приказ МЗ Украины от 21.01.2013 № 41 «Об организации паллиативной помощи в Украине», в контексте задач и требований реформирования системы здравоохранения в Украине. Предложено усовершенствованный формат этого приказа с названием «Порядок оказания паллиативной и хосписной медицинской помощи населению в Украине и Перечень медицинских показаний для ее оказания». Обосновано необходимость утверждения МЗ Украины стандартов оказания ПХП и паллиативного ухода, в т. ч. детям, и принятие отдельного закона, который бы регламентировал оказание ПХП в Украине, а также Государственной программы развития паллиативной помощи и Стратегии развития паллиативной помощи в Украине на период до 2027 года. Выводы. В Украине создается система оказания ПХП населению, функционирование которой регулируется соответствующими законами и подзаконными нормативно-правовыми актами. Последние требуют усовершенствования в части координации деятельности заинтересованных министерств и ведомств, детализации отдельных положений и унификации терминологии. Целесообразно, учитывая пример развитых стран мира, разработать и принять отдельный закон, который бы регламентировал оказание ПХП и паллиативного ухода в Украине, соблюдение прав ПП и членов их семей. Это требует дальнейшего научного анализа, обоснования и разработки проекта такого закона и Государственной Программы развития паллиативной помощи в Украине. Необходимо утверждение МОЗ Украины стандартов оказания ПХП, в т. ч. для детей, с целью повышения качества ПХП всем возрастным группам населения. Перспективы дальнейших научных исследований заключаются в проведении комплексных медико-социальных исследований с целью разработки и внедрения доступной, качественной и эффективной, медико-социальных и экономически оптимальных моделей ПХД и паллиативного ухода в Украине. ; Background. One of the priority directions of scientific research in the field of social medicine and health care organization is the analysis and scientific substantiation of the development and implementation of an optimal legal and regulatory framework. This is one of the main conditions for the creation and development of an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System, the formation of a state policy for the development and maintenance of PHC. Purpose: a systematic analysis of the current Ukrainian legal acts, that regulates the PHC provision to the population. Materials and methods. Legislative and regulatory documents, scientific literature, medical statistics were analysed. System approach and system analysis, content analysis, medical-statistical method were used. Results. The analysis of the current legal acts on the PHC provision has shown that over the past decades, the state pay particular attention to the establishment and development of the PHC system, and today there is no systematic, coordinative and consistent in Ukraine approach to this work. It is shown that current legislative and regulatory acts are often not coordinated among themselves, have significant deficiencies. Ukrainian legal system does not have separate (special, profile) laws that would regulate the PHC and palliative nursing provision, the observance of the rights of Palliative Patients (PP) and members of their families, despite the fact that about 1.5-2 million of our compatriots require such care every year. There is a significant need to develop new and improve existing legislative and regulatory documents, in particular, urgently to supplement and improve the Order of the Ministry of Health of Ukraine (MOHU) dated January 21, 2013, No. 41 "On the Organization of Palliative Care in Ukraine", taking into account the tasks and requirements of reforming the health care system in Ukraine, and to provide this order the format of "The Procedure for the Provision of Palliative and Hospice Medical Care to the Population in Ukraine and the List of Medical Counseling for its Provision". It is also necessary to approve the Standards for the Provision of PHC and Palliative Care, including those for children. Adoption of a separate Law regulating the PHC provision in Ukraine, as well as the State Program for the Development of Palliative Care and the Strategy for the Development of Palliative Care in Ukraine until the year 2027. Conclusions. A PHC System is establishing in Ukraine, the functioning of which is regulated by the relevant laws and subordinate normative legal acts. It needs to be improved in terms of coordinating the activities of interested ministries and agencies, detailing certain provisions and unifying terminology. It is advisable to develop and adopt a separate Law regulating the PHC and palliative nursing provision in Ukraine, observance of PPs and their family members rights, taking into account the experience of developed countries. This requires further scientific analysis, justification and drafting of such a Law and the State Program for the Development of Palliative Care in Ukraine. It is necessary to approve by the MOHU Standards for the PHC provision, including for children, in order to improve the PHC quality for PPs of all age groups. Prospects for further research are the implementation of comprehensive medical and social studies aimed at developing and implementing affordable, high-quality and effective, medical-social and economically-optimal PHC and palliative nursing models in Ukraine. ; Актуальність. Одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі соціальної медицини і організації охорони здоров'я є аналіз та наукове обґрунтування розробки і впровадження оптимальної нормативно-правової бази (НПБ). Це є однією з головних умов створення і розвитку доступної, якісної та ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), формування державної політики розвитку і підтримки служб ПХД та паліативного догляду. Мета: системний аналіз чинної НПБ України, що регламентує надання ПХД населенню. Матеріали та методи. Аналізували законодавчі та нормативно-правові документи, наукова література, медико-статистичні дані. Використовували методи системного підходу і системного аналізу, контент-аналізу, медико-статистичний метод. Результати. Аналіз чинної НПБ з питань надання ПХД засвідчив, що впродовж останніх десятиліть держава приділяє певну увагу створенню та розвитку системи ПХД, але сьогодні в Україні відсутня системність, координованість та наступність цієї роботи. Показано, що діючі законодавчі та нормативно-правові акти часто не узгоджені між собою, мають суттєві недоліки. Виявлено, що українська НПБ сьогодні не має окремих (спеціальних, профільних) законів, які б регламентували надання ПХД і паліативного догляду, дотримання прав паліативних пацієнтів (ПП) та членів їх сімей, попри те, що такої допомоги щороку потребують близько 1,5–2 млн наших співвітчизників. Доведено, що існує потреба у розробці нових і удосконаленні чинних законодавчих і нормативно-правових документів, зокрема, наказу МОЗ України від 21.01.2013 № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні», в контексті завдань та вимог реформування системи охорони здоров'я в Україні. Запропоновано удосконалений формат цього наказу під назвою «Порядок надання паліативної і хоспісної медичної допомоги населенню в Україні та Перелік медичних показань для її надання». Обгрунтовано необхідність затвердження МОЗ України стандартів надання ПХД, у т. ч. дітям, та прийняття окремого закону, який би регламентував надання ПХД в Україні, а також Державної Програми розвитку паліативної допомоги і Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на період до 2027 року. Висновки. В Україні створюється система надання ПХД населенню, функціонування якої регулюється відповідними законами та підзаконними нормативно-правовими актами. Останні потребують удосконалення в частині координації діяльності зацікавлених міністерств і відомств, деталізації окремих положень та уніфікації термінології. Доцільно, враховуючи приклад розвинених країн світу, розробити і прийняти окремий закон, який би регламентував надання ПХД і паліативного догляду в Україні, дотримання прав ПП та членів їх сімей. Це потребує подальшого наукового аналізу, обґрунтування та розробки проекту такого закону та Державної Програми розвитку паліативної допомоги в Україні. Необхідно затвердження МОЗ України стандартів надання ПХД, у т. ч. для дітей, з метою підвищення якості ПХД усім віковим групам населення. Перспективи подальших наукових досліджень полягають у проведенні комплексних медико-соціальних досліджень з метою розробки та впровадження доступної, якісної та ефективної, медико-соціальної і економічно оптимальних моделей ПХД і паліативного догляду в Україні.

Background. The importance of creating an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System and Social Care Services for Palliative Care (SCSPC) is growing significantly due to the deep medical-demographic and social changes. In the context of reforms in the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities (UTC) level the problem of the optimal models of financing (budgeting) of social care services providing, including palliative care, substantiates. The purpose of the study is to analyze and generalize the modern models of PHC and SCSPC providing, to substantiate the social care services providing financing (budgeting) optimal models at the UTC level. Materials and methods. National and international normative-legal documents and literary sources, medical statistics data, methods of system and structural-functional analysis were used in the work. Results. The authors substantiate modern optimal models of social care services financing (budgeting) at the UTC level providing. The transition of the authority to finance the social care services providing from the Rayon (district) level to the UTC level requires the transition from the institution maintenance principle to the financing of the social care services results. The application of the "per capita" standards system is the basis for the introduction of the principle of "money follows a patient/client or service" and the Program-Target Method implementation needs further improvement. It is important to standardize and unify the costs by developing Passports for Social Care Services, as well as increase the amount of financial resources that can be involved in ensuring the social care services implementation, in particular: increasing revenues from the general fund of the UTC local budget, expanding the scope and conditions for the paid services use, the financial grants from donors attraction as an additional source of income, the use of social order mechanisms, etc., the application of the principle of public-private partnership, which has positively established itself in many countries of Eastern Europe. Conclusions. The urgency of the PHC and SCSPC System creating, and the problem of the normative-legal base developing and improving, and the PHC and SCSPC System interagency and inter-sectoral organizational models creating are among the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine the priority activities directions, as evidenced by the existing legislative and sectoral legal acts. In the context of reforming the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities level the problem of the optimal models of social care services providing financing (budgeting), including palliative care, requiring a transition from the institution maintenance principle to financing the provided social care services results. Existing practice of the Program-Target Method application needs further improvement, while standardization and unification of expenses by passports of social care services in all types of legislation developing are of great importance. The most significant provision for strengthening the social care services financing in the communities is the expansion of the scope and conditions for the paid services use. Great prospects for the development of social care institutions are related to the principle of public-private partnership application. ; Актуальность. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями существенно возрастает актуальность создания доступной, качественной и эффективной системы оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ). Сегодня в условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к объединенным территориальным общинам (ОТО), также особую актуальность приобретает проблема обоснования оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. паллиативного ухода. Целью работы является анализ и обобщение современных моделей оказания ПХП и СУПУ населению, обоснование оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) социальных услуг на уровне ОТО. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные нормативно-правовые документы и литературные источники, данные медицинской статистики, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. В работе авторы обосновывают современные оптимальные модели финансирования (бюджетирования) оказания социальных услуг на уровне ОТО. Переход полномочий финансирования оказания социальных услуг от района к ОТО требует перехода от принципа содержания учреждений к финансированию результатов, то есть оплаты стоимости оказанных социальных услуг. Применение системы «капитационных» или «подушных» нормативов является основой внедрения принципа «деньги ходят за пациентом/клиентом или услугой», а внедрение программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования. Важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг, а также увеличение объемов финансовых ресурсов, которые могут быть привлечены для обеспечения выполнения социальных услуг, это в частности: увеличение поступлений из общего фонда местного бюджета ОТО, расширение сферы и условий применения платных услуг, привлечение финансовых грантов от доноров в качестве дополнительного источника доходов, применение механизмов социального заказа и т. д., применение принципа государственно-частного партнерства, который положительно себя зарекомендовал во многих странах Восточной Европы. Выводы. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями, которые обусловливают актуальность создания системы оказания ПХП и СУПУ, проблема развития и совершенствования нормативно-правовой базы и межведомственных и межсекторальных организационных моделей системы ПХП и СУПУ являются одними из приоритетных направлений деятельности Верховной Рады Украины и Кабинета Министров Украины, о чем свидетельствуют действующие законодательные и отраслевые нормативно-правовые акты. В условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к ОТО также особую актуальность приобретает проблема обоснования и внедрения оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. и паллиативного ухода, требует перехода от принципа содержания учреждения к финансированию результатов оказанных социальных услуг. Существующая практика применения программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования, при этом, важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг по всем определенным законодательством видам. Наиболее существенным резервом укрепления финансирования оказания социальных услуг в общинах является расширение сферы и условий оказания платных услуг. Большие перспективы развития учреждений социальной сферы связанные с применением принципа государственно-частного партнерства. ; Актуальність. У зв'язку із глибокими медико-демографічними та соціальними змінами суттєво зростає актуальність створення доступної, якісної та ефективної системи надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) і соціальної послуги з паліативного догляду (СППД). Сьогодні в умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до об'єднаних територіальних громад (ОТГ), також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. паліативного догляду. Метою роботи є аналіз та узагальнення сучасних моделей надання ПХД і СППД населенню, обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) соціальних послуг на рівні ОТГ. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні нормативно-правові документи і літературні джерела, дані медичної статистики, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. У роботі автори обґрунтовують сучасні оптимальні моделі фінансування (бюджетування) надання соціальних послуг на рівні ОТГ. Перехід повноважень фінансування надання соціальних послуг від району до ОТГ вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів, тобто оплати вартості наданих соціальних послуг. Застосування системи «капітаційних» або «подушних» нормативів є основою впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом/клієнтом або послугою», а впровадження програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення. Важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг, а також збільшення обсягів фінансових ресурсів, що можуть бути залучені для забезпечення виконання соціальних послуг, це зокрема: збільшення надходжень із загального фонду місцевого бюджету ОТГ, розширення сфери та умов застосування платних послуг, залучення фінансових грантів від донорів як додаткового джерела доходів, застосування механізмів соціального замовлення тощо, застосування принципу державно-приватного партнерства, який позитивно себе зарекомендував у багатьох країнах Східної Європи. Висновки. У зв'язку з глибокими медико-демографічними та соціальними змінами, що зумовлюють актуальність створення системи надання ПХД і СППД, проблема розвитку та удосконалення нормативно-правової бази і міжвідомчих та міжсекторальних організаційних моделей системи ПХД і СППД є одними з пріоритетних напрямків діяльності Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, про що свідчать чинні законодавчі та галузеві нормативно-правові акти. В умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до ОТГ також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування та впровадження оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. і паліативного догляду, що вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів наданих соціальних послуг. Існуюча практика застосування програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення, при цьому, важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг по всім визначеним законодавством видам. Найбільш суттєвим резервом щодо зміцнення фінансування надання соціальних послуг у громадах є розширення сфери та умов застосування платних послуг. Великі перспективи розвитку закладів соціальної сфери пов'язані із застосуванням принципу державно-приватного партнерства.

Актуальность. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями существенно возрастает актуальность создания доступной, качественной и эффективной системы оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ). Сегодня в условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к объединенным территориальным общинам (ОТО), также особую актуальность приобретает проблема обоснования оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. паллиативного ухода. Целью работы является анализ и обобщение современных моделей оказания ПХП и СУПУ населению, обоснование оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) социальных услуг на уровне ОТО. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные нормативно-правовые документы и литературные источники, данные медицинской статистики, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. В работе авторы обосновывают современные оптимальные модели финансирования (бюджетирования) оказания социальных услуг на уровне ОТО. Переход полномочий финансирования оказания социальных услуг от района к ОТО требует перехода от принципа содержания учреждений к финансированию результатов, то есть оплаты стоимости оказанных социальных услуг. Применение системы «капитационных» или «подушных» нормативов является основой внедрения принципа «деньги ходят за пациентом/клиентом или услугой», а внедрение программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования. Важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг, а также увеличение объемов финансовых ресурсов, которые могут быть привлечены для обеспечения выполнения социальных услуг, это в частности: увеличение поступлений из общего фонда местного бюджета ОТО, расширение сферы и условий применения платных услуг, привлечение финансовых грантов от доноров в качестве дополнительного источника доходов, применение механизмов социального заказа и т. д., применение принципа государственно-частного партнерства, который положительно себя зарекомендовал во многих странах Восточной Европы. Выводы. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями, которые обусловливают актуальность создания системы оказания ПХП и СУПУ, проблема развития и совершенствования нормативно-правовой базы и межведомственных и межсекторальных организационных моделей системы ПХП и СУПУ являются одними из приоритетных направлений деятельности Верховной Рады Украины и Кабинета Министров Украины, о чем свидетельствуют действующие законодательные и отраслевые нормативно-правовые акты. В условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к ОТО также особую актуальность приобретает проблема обоснования и внедрения оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. и паллиативного ухода, требует перехода от принципа содержания учреждения к финансированию результатов оказанных социальных услуг. Существующая практика применения программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования, при этом, важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг по всем определенным законодательством видам. Наиболее существенным резервом укрепления финансирования оказания социальных услуг в общинах является расширение сферы и условий оказания платных услуг. Большие перспективы развития учреждений социальной сферы связанные с применением принципа государственно-частного партнерства. ; Background. The importance of creating an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System and Social Care Services for Palliative Care (SCSPC) is growing significantly due to the deep medical-demographic and social changes. In the context of reforms in the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities (UTC) level the problem of the optimal models of financing (budgeting) of social care services providing, including palliative care, substantiates. The purpose of the study is to analyze and generalize the modern models of PHC and SCSPC providing, to substantiate the social care services providing financing (budgeting) optimal models at the UTC level. Materials and methods. National and international normative-legal documents and literary sources, medical statistics data, methods of system and structural-functional analysis were used in the work. Results. The authors substantiate modern optimal models of social care services financing (budgeting) at the UTC level providing. The transition of the authority to finance the social care services providing from the Rayon (district) level to the UTC level requires the transition from the institution maintenance principle to the financing of the social care services results. The application of the "per capita" standards system is the basis for the introduction of the principle of "money follows a patient/client or service" and the Program-Target Method implementation needs further improvement. It is important to standardize and unify the costs by developing Passports for Social Care Services, as well as increase the amount of financial resources that can be involved in ensuring the social care services implementation, in particular: increasing revenues from the general fund of the UTC local budget, expanding the scope and conditions for the paid services use, the financial grants from donors attraction as an additional source of income, the use of social order mechanisms, etc., the application of the principle of public-private partnership, which has positively established itself in many countries of Eastern Europe. Conclusions. The urgency of the PHC and SCSPC System creating, and the problem of the normative-legal base developing and improving, and the PHC and SCSPC System interagency and inter-sectoral organizational models creating are among the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine the priority activities directions, as evidenced by the existing legislative and sectoral legal acts. In the context of reforming the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities level the problem of the optimal models of social care services providing financing (budgeting), including palliative care, requiring a transition from the institution maintenance principle to financing the provided social care services results. Existing practice of the Program-Target Method application needs further improvement, while standardization and unification of expenses by passports of social care services in all types of legislation developing are of great importance. The most significant provision for strengthening the social care services financing in the communities is the expansion of the scope and conditions for the paid services use. Great prospects for the development of social care institutions are related to the principle of public-private partnership application. ; Актуальність. У зв'язку із глибокими медико-демографічними та соціальними змінами суттєво зростає актуальність створення доступної, якісної та ефективної системи надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) і соціальної послуги з паліативного догляду (СППД). Сьогодні в умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до об'єднаних територіальних громад (ОТГ), також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. паліативного догляду. Метою роботи є аналіз та узагальнення сучасних моделей надання ПХД і СППД населенню, обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) соціальних послуг на рівні ОТГ. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні нормативно-правові документи і літературні джерела, дані медичної статистики, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. У роботі автори обґрунтовують сучасні оптимальні моделі фінансування (бюджетування) надання соціальних послуг на рівні ОТГ. Перехід повноважень фінансування надання соціальних послуг від району до ОТГ вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів, тобто оплати вартості наданих соціальних послуг. Застосування системи «капітаційних» або «подушних» нормативів є основою впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом/клієнтом або послугою», а впровадження програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення. Важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг, а також збільшення обсягів фінансових ресурсів, що можуть бути залучені для забезпечення виконання соціальних послуг, це зокрема: збільшення надходжень із загального фонду місцевого бюджету ОТГ, розширення сфери та умов застосування платних послуг, залучення фінансових грантів від донорів як додаткового джерела доходів, застосування механізмів соціального замовлення тощо, застосування принципу державно-приватного партнерства, який позитивно себе зарекомендував у багатьох країнах Східної Європи. Висновки. У зв'язку з глибокими медико-демографічними та соціальними змінами, що зумовлюють актуальність створення системи надання ПХД і СППД, проблема розвитку та удосконалення нормативно-правової бази і міжвідомчих та міжсекторальних організаційних моделей системи ПХД і СППД є одними з пріоритетних напрямків діяльності Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, про що свідчать чинні законодавчі та галузеві нормативно-правові акти. В умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до ОТГ також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування та впровадження оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. і паліативного догляду, що вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів наданих соціальних послуг. Існуюча практика застосування програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення, при цьому, важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг по всім визначеним законодавством видам. Найбільш суттєвим резервом щодо зміцнення фінансування надання соціальних послуг у громадах є розширення сфери та умов застосування платних послуг. Великі перспективи розвитку закладів соціальної сфери пов'язані із застосуванням принципу державно-приватного партнерства.

Актуальность. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями существенно возрастает актуальность создания доступной, качественной и эффективной системы оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ). Сегодня в условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к объединенным территориальным общинам (ОТО), также особую актуальность приобретает проблема обоснования оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. паллиативного ухода. Целью работы является анализ и обобщение современных моделей оказания ПХП и СУПУ населению, обоснование оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) социальных услуг на уровне ОТО. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные нормативно-правовые документы и литературные источники, данные медицинской статистики, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. В работе авторы обосновывают современные оптимальные модели финансирования (бюджетирования) оказания социальных услуг на уровне ОТО. Переход полномочий финансирования оказания социальных услуг от района к ОТО требует перехода от принципа содержания учреждений к финансированию результатов, то есть оплаты стоимости оказанных социальных услуг. Применение системы «капитационных» или «подушных» нормативов является основой внедрения принципа «деньги ходят за пациентом/клиентом или услугой», а внедрение программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования. Важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг, а также увеличение объемов финансовых ресурсов, которые могут быть привлечены для обеспечения выполнения социальных услуг, это в частности: увеличение поступлений из общего фонда местного бюджета ОТО, расширение сферы и условий применения платных услуг, привлечение финансовых грантов от доноров в качестве дополнительного источника доходов, применение механизмов социального заказа и т. д., применение принципа государственно-частного партнерства, который положительно себя зарекомендовал во многих странах Восточной Европы. Выводы. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями, которые обусловливают актуальность создания системы оказания ПХП и СУПУ, проблема развития и совершенствования нормативно-правовой базы и межведомственных и межсекторальных организационных моделей системы ПХП и СУПУ являются одними из приоритетных направлений деятельности Верховной Рады Украины и Кабинета Министров Украины, о чем свидетельствуют действующие законодательные и отраслевые нормативно-правовые акты. В условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к ОТО также особую актуальность приобретает проблема обоснования и внедрения оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. и паллиативного ухода, требует перехода от принципа содержания учреждения к финансированию результатов оказанных социальных услуг. Существующая практика применения программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования, при этом, важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг по всем определенным законодательством видам. Наиболее существенным резервом укрепления финансирования оказания социальных услуг в общинах является расширение сферы и условий оказания платных услуг. Большие перспективы развития учреждений социальной сферы связанные с применением принципа государственно-частного партнерства. ; Background. The importance of creating an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System and Social Care Services for Palliative Care (SCSPC) is growing significantly due to the deep medical-demographic and social changes. In the context of reforms in the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities (UTC) level the problem of the optimal models of financing (budgeting) of social care services providing, including palliative care, substantiates. The purpose of the study is to analyze and generalize the modern models of PHC and SCSPC providing, to substantiate the social care services providing financing (budgeting) optimal models at the UTC level. Materials and methods. National and international normative-legal documents and literary sources, medical statistics data, methods of system and structural-functional analysis were used in the work. Results. The authors substantiate modern optimal models of social care services financing (budgeting) at the UTC level providing. The transition of the authority to finance the social care services providing from the Rayon (district) level to the UTC level requires the transition from the institution maintenance principle to the financing of the social care services results. The application of the "per capita" standards system is the basis for the introduction of the principle of "money follows a patient/client or service" and the Program-Target Method implementation needs further improvement. It is important to standardize and unify the costs by developing Passports for Social Care Services, as well as increase the amount of financial resources that can be involved in ensuring the social care services implementation, in particular: increasing revenues from the general fund of the UTC local budget, expanding the scope and conditions for the paid services use, the financial grants from donors attraction as an additional source of income, the use of social order mechanisms, etc., the application of the principle of public-private partnership, which has positively established itself in many countries of Eastern Europe. Conclusions. The urgency of the PHC and SCSPC System creating, and the problem of the normative-legal base developing and improving, and the PHC and SCSPC System interagency and inter-sectoral organizational models creating are among the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine the priority activities directions, as evidenced by the existing legislative and sectoral legal acts. In the context of reforming the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities level the problem of the optimal models of social care services providing financing (budgeting), including palliative care, requiring a transition from the institution maintenance principle to financing the provided social care services results. Existing practice of the Program-Target Method application needs further improvement, while standardization and unification of expenses by passports of social care services in all types of legislation developing are of great importance. The most significant provision for strengthening the social care services financing in the communities is the expansion of the scope and conditions for the paid services use. Great prospects for the development of social care institutions are related to the principle of public-private partnership application. ; Актуальність. У зв'язку із глибокими медико-демографічними та соціальними змінами суттєво зростає актуальність створення доступної, якісної та ефективної системи надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) і соціальної послуги з паліативного догляду (СППД). Сьогодні в умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до об'єднаних територіальних громад (ОТГ), також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. паліативного догляду. Метою роботи є аналіз та узагальнення сучасних моделей надання ПХД і СППД населенню, обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) соціальних послуг на рівні ОТГ. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні нормативно-правові документи і літературні джерела, дані медичної статистики, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. У роботі автори обґрунтовують сучасні оптимальні моделі фінансування (бюджетування) надання соціальних послуг на рівні ОТГ. Перехід повноважень фінансування надання соціальних послуг від району до ОТГ вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів, тобто оплати вартості наданих соціальних послуг. Застосування системи «капітаційних» або «подушних» нормативів є основою впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом/клієнтом або послугою», а впровадження програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення. Важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг, а також збільшення обсягів фінансових ресурсів, що можуть бути залучені для забезпечення виконання соціальних послуг, це зокрема: збільшення надходжень із загального фонду місцевого бюджету ОТГ, розширення сфери та умов застосування платних послуг, залучення фінансових грантів від донорів як додаткового джерела доходів, застосування механізмів соціального замовлення тощо, застосування принципу державно-приватного партнерства, який позитивно себе зарекомендував у багатьох країнах Східної Європи. Висновки. У зв'язку з глибокими медико-демографічними та соціальними змінами, що зумовлюють актуальність створення системи надання ПХД і СППД, проблема розвитку та удосконалення нормативно-правової бази і міжвідомчих та міжсекторальних організаційних моделей системи ПХД і СППД є одними з пріоритетних напрямків діяльності Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, про що свідчать чинні законодавчі та галузеві нормативно-правові акти. В умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до ОТГ також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування та впровадження оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. і паліативного догляду, що вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів наданих соціальних послуг. Існуюча практика застосування програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення, при цьому, важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг по всім визначеним законодавством видам. Найбільш суттєвим резервом щодо зміцнення фінансування надання соціальних послуг у громадах є розширення сфери та умов застосування платних послуг. Великі перспективи розвитку закладів соціальної сфери пов'язані із застосуванням принципу державно-приватного партнерства.